Швець Леонід

Одним із головних підсумків 2021 року стало те, що і він закінчується в ситуації рейтингового лідирування Володимира Зеленського.

Відчуття неправомірності дій влади або її окремих характерних представників посилюється від того, що ці дії мають відверто жлобський характер.

Дані нового президентського рейтингу показали, що нічого у співвідношенні основних сил не змінилося. Коливання в рамках одного відсотка не береться до уваги. Наче й не було всього цього вирування емоцій.

Жодного діалогу поважних мудреців не могло вийти, як і рівних розмов. Коли один співрозмовник пояснює іншому, що ігри з війною – це погана ідея, перевага здорового глузду та етичної позиції повністю на його боці.

Будь-який крок влади, який не подобається якійсь групі небайдужих патріотів, – це зрада. Можна було б сказати дурість, злочин, знайти ще купу слів, що описують подію, але вважається, що саме зрада спонукає до необхідної сили громадянську реакцію.

Послання Зеленського до Верховної ради було просто апофеозом популізму, і це, як не дивно, свідчить про відновлення певної нормальності.

Під час пресмарафону Володимир Зеленський відповів на безліч запитань, але всі багатослівні відповіді так чи інакше вкладалися в коротку – Я президент.

Україна довгі роки була і залишається евфемізмом, за яким ховається велике громадське підприємство з безперервного збагачення Ріната Леонідовича Ахметова. Що добре для Ахметова, те добре для країни.

Розслідування Bellingcat по Вагнергейту мало підірвати українське суспільство, але нічого подібного до вибуху не сталося і статися не могло.

Рейтинг Джо Байдена різко обвалився і тут можна провести паралель з Україною, де фіксується помітне падіння підтримки Володимира Зеленського.